Всім Привіт!!! Моє ім'я Тіна, мені 15 років. Я з Тернополя (колись жила смт.В.Березовиця, там зараз живе моя улюблена бабуня, але я багато проводжжу тут часу). Це прекрасний край, тут прекрасна природа, тобто все чудово. Але якби було все так класно я би не писала цього.
Було це 3 роки тому...... Коли я була ще малою і безтолковою. З того часу пройшло багато часу, всі виросли і я із всіма. Але я не можу забути цей випадок, після якого мене могло навіть не бути на цьому мальовничому білому світі.
Отже, тепер можна перейти до основної частини мого випадку. Мені дуже важко про це писати. Коли я все напишу вм все зрозумієте. Була я значить на ставі в с.Острів зимою і стався зі мною значить цей страшний випадок. Мені здавалося, що весь став добре замерз і дойшла я знасить до середини ставу і тоді провалилася. Мої подружки я пам'ятаю, як сьогодні дуже кричали, плакали, все робили хоть якось мені допомогти. І докричались, і на допомогу прибігли хлопці, які з Березовиці(негри), я навіть до сьогоднішнього дня не питалась чому вони там були. Їх було троє. Всі дуже боялись, кричали. Двоє із них побігли за допомогою. Але один з них лишився. Мої ноги були у воді, а руками я намагалась вилізти із води, і я дуже дякую Бога, що мої руки витримали все це і не вірваоись у воду, тоді все би було, я би вся пішла у воду.Як я згадувала один із хлопців лишився і побіг мені на допомогу, його ім'я Ігор. І я йому до сьогоднішньго дня дуже дякую. Ще би хвильку і я би була у воді, але він подав мені руку і витягнув мене. Я до сьогоднішнього дня не уявляю, як він відважився на цей випадок. Там ж так було небезпечно.....
Ігорчику дуже дякую тобі, ти мій спаситель, ти моє сонечко, такого як ти на цілому світі нема.....
Від Тіни Ігорчику. Прізвище не буду писати С.І.І, бо він ще дізнається.
дякеую Тобі С.І.І