Ця обставина разом із потужною рекламою зробили свою справу — замовників не бракувало. При цьому кожен старався якомога швидше внести всі кошти чи принаймні якнайбільше й мав надію справити новосілля у визначений договором час.

Про те, чому не так сталося, як гадалося, сказано й написано вже багато. На сайті корпорації, зрозуміло, як одна з причин згадувалася криза. Надибуємо там і таке пояснення: «Протягом останніх двох років «Будівельник» перевіряли практично всі правоохоронні органи — вилучались документи, накладалися штрафи… Це не могло не відобразитись на роботі підприємства. Нас змусили зупинитись». А що викликало ці численні перевірки? І на це запитання знаходимо відповідь на сайті. Президент «Укрбудінвесту» Зіновій Щепановський змальовує ситуацію так: «…у 2006 році на місцевих виборах я зайняв друге місце серед претендентів на посаду тернопільського міського голови. Почалася гостра протидія зі сторони Романа Заставного». Узагалі-то міський голова не керує ні міліцією, ні прокуратурою, але пояснення від корпорації зводилися до того, що саме з його ініціативи «Будівельнику» встромляли палиці в колеса. Навіть була порушена кримінальна справа, яку згодом закрили. Міськрада відмовилася виділяти підприємству землю і на аукціон під будівництво нічого не виставляла. Доводилося брати площі в оренду або купувати в приватних осіб. Але всьому настає колись кінець. Ситуація докорінно змінилася, коли обласну держадміністрацію очолив Михайло Цимбалюк. Влада всіляко сприяє роботі, «до кінця 2010 року буде здано в експлуатацію 12 будинків, а це — 1157 квартир».

А нещодавно вже новий голова облдержадміністрації, Валентин Хоптян, провів нараду з наболілого питання. Визначив будівельникам нову дату: до 10 лютого — ні, не закінчити, а хоча б відновити роботи на об’єктах.

Інвестори ж уже не особливо твердо покладаються на будівельників та владу. Думають, як би то самим порятуватися і не втратити своїх грошей. Люди, які вже сподівалися справити новосілля за поки що будівельною адресою: вул. Довженка, блок «Б» (в угодах записано: «Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію: 2010 р.», а фактично там з 10 поверхів зведено лише 6 і нічого на сьогодні не робиться), створили ініціативну групу. Зробити це, до речі, було дуже нелегко. Списки інвесторів — конфіденційна інформація, їх нікому не показують. Чому майбутньому новоселові не можна знати, хто його сусідом буде, мабуть, тільки керівництву «Укрбудінвесту» й «Будівельника» відомо. Лише деяким керівникам ініціативних груп удалося зібрати інвесторів. Знайшли один одного й майбутні мешканці згаданого блоку «Б». І вирішили, що вони вже тепер мають стати власниками того, за що заплатили. Аби на випадок банкрутства будівельної організації (а таку сумну перспективу люди припускають, не зважаючи на запевнення і Зіновія Щепановського, і влади) хоч те, що вже збудоване, залишилося їм, а не потрапило в розпорядження виконавчої служби. Процедура довга й недешева, але її вже розпочали.

Звичайно ж, люди шукають відповіді на запитання: що сталося, чому фірма, яка не викликала сумнівів, так розчаровує їх? Знайомі з точкою зору Зіновія Щепановського, та при цьому називають ще одну причину. Дуже вже широке поле діяльності в Зіновія Васильовича. То він керує будівництвом, то виконує обов’язки першого заступника начальника головного фінансового управління облдержадміністрації. Далі перебирається до Києва, і там його призначають заступником міністра регіонального розвитку та будівництва. Знову повертається до Тернополя, та невідомо, чому більше уваги приділяє: будівництву чи боротьбі на виборах міського голови? У тих же будівельних організаціях, де керівники тільки однією справою зайняті, проблем менше, а надій на отримання житла в інвесторів більше, хоч криза всіх зачепила.

Тепер усе ще майбутні новосели чекають, і без перебільшення можна сказати, що з неабияким хвилюванням, 11 лютого. Того дня знову має відбутися «будівельна» нарада, пан Щепановський, сподіваються, на ній повідомить, що роботи на об’єктах відновлені.

Чи так буде?