Головна » Новини Тернополя » Усіляка всячина |
![]() Кілька десятків старовинних хрестів різних епох має у своїй віртуальній колекції тернополянин Василь Ільчишин.
На фото у комп’ютері пана Василя зафіксовані рідкісні зразки християнських символів, які були встановлені на території сучасної Тернопільщини ще у часи Київської Русі і пізніше. Хрести працівник Тернопільської обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури фотографує і досліджує під час наукових експедицій. Своє неординарне захоплення Василь Ільчишин пояснює тим, що давні хрести, як і інші старожитності, є пам’ятками історії, безмовними свідками поширення на нашій території чужоземних культур, але до 2000 року ніхто серйозно не займався їхньою систематизацією, обліком. У молодого історика таке бажання є. Джерелом інформації для нього стає будь-яка дрібниця і навіть легенди, що передаються поміж людей із роду в рід. — Місцеві жителі розповідають про деякі хрести історії, яким понад сім століть, — каже Василь Ільчишин. — Біля райцентру Шумська, колишнього княжого міста, є три давні, ще XIV століття, хрести русько-литовської доби. Про один із них існує цікавий переказ. Нібито якась шумська красуня влаштувала для двох претендентів на її руку змагання, але під час ґерцю трагічно загинули і кавалери, і дама. На місці їхньої гибелі і встановили масивний кам’яний хрест. Історія цікава тим, що її можна домислювати — як загинули, чому? А вік хреста ми визначили з допомогою подібного символу із Пересопниці... Той факт, що християнські кам’яні витвори з’явилися у нашому краї лише через кілька віків після хрещення Русі, свідчить про міцні язичницькі традиції місцевого населення. У XII-XIII століття на могилах люди клали звичайні кам’яні плити. Якщо хрести княжої доби мали просту, з прямими поперечинами, форму, то пізніше з’являються більш складні вироби. В околицях села Башуків Кременецького району зустрічаються кам’яні плити із класичними, викарбуваними на їхній поверхні, хрестами XVI-поч. XVII ст. Для XVII століття, періоду козаччини, вже характерні хрести у формі мальтійського ордену. Такі, із надписами кирилицею, збереглися на Козацькому цвинтарі у Кременці, біля гори Горловиці у Малих Вікнинах Збаразького району, селі Ниркові Заліщицького, Вовчківцях Зборівського. На початку XIX ст. "мальтійських” хрестів уже не ставили. У XVII столітті умільці освоюють також техніку заокруглень у вигляді листка на кінцях хрестових рамен. Подібні хрести із пісковика є біля старої церкви у Сухоставі Гусятинського району. Селяни час від часу їх ретельно забілюють вапном, а це, каже Василь Ільчишин, — найстрашніше для дослідника. На старому цвинтарі у Шманьківцях Чортківського району стоять символи складної форми. На поверхні типового православного хреста з напівкруглими раменами вирізьблено хрест готичної форми. Це про свої права з XVIII століття заявляє католицизм. Період полонізації вніс у форми хрестів багато вишуканих елементів. Зразки цих новацій можна досі побачити у Новому Селі Підволочиського та Підгорі Теребовлянського районів. Єдиний давній і густо списаний літерами хрест має Тернопіль. Його встановив на одній із вулиць міщанин на честь зцілення від тифу у 1770 році. Встановити точну дату хрестів, за словами Василя Ільчишина, можна було б, дослідивши кістки людей, які покояться під ними, однак стосовно християнських захоронень це не практикується. Нині поховання якщо й розкопуються, то тільки у виняткових випадках: коли, скажімо, на місці старого цвинтаря потрібно прокласти якісь комунікації. Молодий історик лише почав роботу із систематизації старовинних християнських символів, тому сподівається на поповнення свого фотореєстру. Хрести є не лише атрибутами поховального обряду. Вони здавна виконують функції оберегів. Самотні, часто — безіменні хрести стоять на роздоріжжях, посеред поля, під лісом, захищаючи людей від впливу нечистих сил. Кілька років тому на в’їздах у Тернопіль з чотирьох боків встановили чотириметрові хрести-обереги, і з тих пір, як помітили люди, природні катаклізми не так дошкуляють місту. RIA плюс | |
|
Всього коментарів: 0 | |