Сьогодні у новинах повідомили, що у нижній частині Дніпра поспливало на поверхню біля 100 тон риби. Причини, як це часто буває, залишились невідомими, але не важко здогадатися, що риба загинула невласною смертю. Отже, у воді щось є, а що саме поки невідомо. Хто спливе наступним?
Подібна ситуація державного масштабу сталася нещодавно в Тернопільській області, Кременецькому районі. На склад колишнього райагрохімпрому, що розташований на території Білокриницької сільради поблизу Кременця люди в скафандрах розгрузили у воду (очисні споруди міськводгоспу) десятки тонн пестицидів та інших отруйних хімікатів. Про те, що поблизу село, місто, маслосирзавод нікому не цікаво. Умови зберігання там відсутні, адже це розбита і розграблена територія, фактично пустир, поряд з яким знаходяться очисні споруди КП „Міськводгосп”, ріка, в якій ловлять рибу місцеві жителі, купаються діти. А отже все це піде у повітря і воду. Міський голова Кічатий Леонід порушив статтю 50 Конституції України і дозволив вчинити даний злочин, наслідки якого катастрофічні. Ні для кого не секрет як всі ці отрути діють на людський організм, особливо при потраплянні у питну воду. Мешканці міста Кременця звернулися з письмовим зверненням до Голови тернопільської обласної державної адміністрації Чижмаря Ю.В., до голови Кременецької районної держадміністрації Олійника В.І., голови Кременецької районної ради Федишиної С.І., але досі ситуація не була вирішена. Складається враження, що державні мужі дозволили це зробити не без вигоди для себе. Вже сьогодні більша частина мешканців звертається за допомогою до лікарні із скаргами на неймовірні головні болі, швидка допомога щохвилини їздить на виклики – пояснень причин цих болей у лікарів немає. Міська влада мовчить, офіційної версії немає. У даній ситуації найбільше шкода дітей і вагітних жінок, що страждають через ненажерливість і безвідповідальність міського голови. Це не єдине лихо тернопільської області адже в Збаразькому районі в селі Тарасівка також зробили кладовище для отрутохімікатів. Завдяки громадськості про ситуацію в Тарасівці дізнався Володимир Литвин, який з трибуни верховної ради озвучив цю проблему. Потроху дане „кладовище” ліквідують. Але як було зазначено вище змінили шило на мило і знайшли новий склад для отрути в місті Кременці.
Новини подібного характеру ми чуємо дуже часто. В нашій країні як ні в якій іншій це стало нормою. Можна сказати, що це один з складників загального безладу. За все можна відкупитися і потрібні очні будуть закриті, потрібні руки не будуть нічого робити. А народ, знаючи про все це, мовчить. Сьогодні це сталося в маленькому місті Кременці, завтра – в іншому місті, післязавтра – отруйні хімікати на очах у відпочиваючих будуть вилиті у Гідропарку. Ми знову будемо мовчати, чи лише перемовлятися між собою? А може треба боротися за нашу Неньку Україну, за наших дітей і онуків, які мають жити після нас. Вони мають жити і за їх життя ми маємо боротися. І нехай політики знають, що є така сила нездоланна – народ український, який вміє боротися за синє небо і жовте колосся.

Сергій Коваленко
М. Тернопіль